На рис. 4 зображено джерела, функції та актори навчального процесу з точки зору розроблюваної системи.
Система має забезпечувати інтелектуальну автоматизацію таких функцій.
Розробка навчальних програм. Моделювання структури та змісту комплексних та структурованих програм. Ієрархічна організація предметів, тем та цілей навчання.
Виявлення ресурсів та джерел. Класифікація та впорядкування освітніх ресурсів, таких як підручники, статті, аудіо, відео та онлайн-курси. Зручний пошук відповідних навчальних матеріалів.
Моделювання знань, навичок та вподобань студентів. Оцінка сильних та слабких сторін студента, вподобань у навчанні. Визначення персоналізованих шляхів навчання. Рекомендації конкретних ресурсів та дій на основі індивідуального профілю студента.
Відображення компетентностей. Представлення компетентностей та навичок, які мають набуті студентами. Оцінка прогресу студентів та визначення областей, де вони потребують вдосконалення.
Адаптація навчання. Приведення рівня складності та змісту навчальних завдань до поточних знань і здібностей студента.
Стандартизація та сумісність. Забезпечення безперебійної взаємодії та обміну даними між різними навчальними системами та платформами.
Програми професійного розвитку викладачів. Моделювання навичок та компетентностей, необхідних для ефективного навчання. Профілі викладачів.
Міждисциплінарна взаємодія. Відображення концепцій і тем, які охоплюють кілька предметних областей та дисциплін.
Віртуальні лабораторії та середовища. Створення віртуальних навчальних середовищ та симуляцій для проведення безпечних експериментів, практичних та лабораторних робіт. Проведення навчальних ігор.
Навчання через співпрацю. Підтримка спільного навчання, колективних обговорень, взаємного оцінювання та групових проектів. Координація діяльності груп.